- релігійні обряди
- див. обряди релігійні
Філософський енциклопедичний словник / НАН України, Ін-т філософії ім. - К. : Абрис (Бібліотека Державного фонду фундаментальних досліджень). Г. С. Сковороди; редкол.: В. І. Шинкарук . 2002.
Філософський енциклопедичний словник / НАН України, Ін-т філософії ім. - К. : Абрис (Бібліотека Державного фонду фундаментальних досліджень). Г. С. Сковороди; редкол.: В. І. Шинкарук . 2002.
релігійний — 1) (який стосується релігії, ґрунтується на релігії), духовний, конфесійний 2) (який вірить у Бога), богомі[о]льний, вірний; набожний, побожний, святобливий, благочестивий (який вірить у Бога і старанно виконує всі релігійні обряди);… … Словник синонімів української мови
побожний — а, е. 1) Який ревно виконує всі релігійні обряди; віруючий. || Власт. релігійній, віруючій людині. 2) Пов язаний з релігією; церковний. 3) уроч. Сповнений найщирішої шани, безмежно відданий; благоговійний, шанобливий … Український тлумачний словник
храм — у, ч. 1) Будівля, де відбуваються богослужіння, релігійні обряди. 2) Релігійне свято на честь якогось святого або якоїсь релігійної події. 3) перен. Місце, яке викликає почуття глибокої пошани. || Галузь, сфера високих духовних цінностей. Храм… … Український тлумачний словник
набожний — а, е. Який вірить у Бога і старанно виконує всі релігійні обряди. || Власт. релігійній людині … Український тлумачний словник
жрець — (особа, яка відправляє релігійні обряди в поганських релігіях), друїд, шаман; маг, авґур (у Давньому Римі) … Словник синонімів української мови
побожний — (який ревно виконує всі релігійні обряди), релігійний, вірник, богобійний … Словник синонімів української мови
богомольний — богомі/льний, а, е, заст. Який вірить у Бога, старанно виконує релігійні обряди, багато молиться; побожний … Український тлумачний словник
маг — а, ч. 1) У країнах Стародавнього Сходу – жрець, що виконував релігійні обряди й провіщав майбутнє. 2) Людина, що нібито володіє таємницями магії (у 1 знач.); характерник, чарівник, чаклун, віщун … Український тлумачний словник
паства — и, ж. 1) збірн. Віруючі, що живуть в одній парафії та правлять релігійні обряди в одній церкві; парафіяни. 2) діал. Пасіння … Український тлумачний словник
святобливий — а, е. 1) Який вірить у Бога і старанно виконує всі релігійні обряди; побожний. || Який виражає побожність. 2) Сповнений найщирішої поваги, шани … Український тлумачний словник
стела — (грец. стовп) Вертикально встановлена плита з написами, розписами або рельєфними зображеннями. В часи Античності вгорі прикрашалися, карнизами, спрощеними фронтонами, акротеріями. У якості священних споруд С. увічнювали релігійні обряди, їх… … Архітектура і монументальне мистецтво